Замки і палаци у Польщі (Частина III)

Хто з нас хоча би раз не мріяв пожити в давніх часах мешкати в палаці, купатися в розкоші та на повну тішитися життям.

З замками і палацами буває по-різному. Деяким з них Історія веліла стати музеями. Інші отримали статус офіційних резиденцій. Ще інші чекають на кращі часи та затратні відновлювальні роботи. Але є й такі, краса яких доступна кожному без обмежень.

ЗАМОК БОЛЬКУВ

Над Шаленою Нисою на узгір’ї височіє Замок у Болькові поряд з однойменним містом. Цей замок типове укріплення за площею 7600 кв.м  Збудований з місцевого каменю: у його мурах кристалічний сланець зеленого кольору і червоний сланець-піщаник.  Виглядає неначе різнокольорове руно. Ви могли його бачити раніше у 11 серії еріалу «Відьмак» .

У часи Болька ІІ замок був скарбницею, але с часом усі багатства перевезли до Чешської Праги. У період воєнних дії Наполеона росіяни зробили у підніжжі  дірку – але ніяких скарбів не знайшли.

Замок у Болькові височіє на замковому узгір’ї, над Шаленою Нисою – стрімкою прірвою, де перепад висот 90 метрів. А з пологого боку до замку підступає однойменне місто. 

Вежа діаметром 12 м і висотою 25 метрів мае товщину стін - 4,5 м.  та використовувалась як тюремна. У південно-західному напрямку вона дещо витягується і утворює так званий дзьоб 

ПАЛАЦ ВОЯНУВ-БОБРУВ

На лівому березі річки Бубр Рудавського парку стоіть неймовірний палац .Хоча є декілька легенд сторення палацу. За першою палац створенно як укріплене місто для захисту тамошньої перееправи   через річку. За другою легендою під час  воєн 1428 року його спалили. В 1598-1607 роках Нікель фон Сідліц створив садибу у стилі ренесансу, збудувавши її на руїнах попереднього палацу. 

ЗАМОК КСЬОНЖ

Історія міста Ксьонж почалася з відновлення зруйнованої фортеці князем Больком I. Серед власників замку були брати Шеллендорфи –  відомі в Нижній Сілезіі розбійники. Протягом наступних ста років замок міняв своїх власників сім разів, аж поки в 1509 році його не купив Конрад Гогберг. Таким чином замок перетворився на головну резиденцію одного з найбільш багатих і впливових сілезьких родів.

Під час Тридцятирічної війни фортецю неодноразово брали в облогу і захоплювали. У 1705 замок перейшов у власність Ернеста Максиміліана фон Гогберга, який перетворив його в казкову резиденцію в стилі бароко. У XIX столітті сім'я Гогбергів отримала титул герцогів, а замок почали відвідувати знамениті гості: майбутній президента США Джон Квінсі Адамс, цар Ніколай, імператор Франц Йосиф та інші знатні особи.

У 1891 році завдяки вдалій шлюбній партії з Генріхом XV в сім'ю Гогбергів увійшла Марія-Тереза, яку звали також княжною Дейзі. Однак цей відомий шлюб не був тривалим і розпався після закінчення Першої світової війни.  У 1941 році княжну Дейзі виселили з резиденції. Під час Другої світової війни  у Ксьонжі, подейкують,  була одна з штаб-квартир Гітлера.

ЗАМОК СЕДЛЕНЦИН

У селі, недалеко від міста Згожелець знаходиться замок селенцин. Був зведен на початку XIV століття та у 1369 році разом із селом був придбаній  Енхіном фон Редерн. У XV столітті був добудований другий поверх вежі, який накрили скатним дахом. Також з часом з'явилися інші споруди, які сбереглися до наступного часу.

ЗАМОК ГРОДНО

Kynsberg, Kinsberg, Kinsburg – так по-німецьки називають замок у Гродно. Збудовано в кінці ХІІ століття на вершині гори Хоіна, понад річкою Бистшиця Свідницька. Спочатку то була лише самотня вежа,  далі свій вклад вніс Болеслав Високий. Впродовж століть тут неодноразово змінювалися власники,  i у першій половині XІV ст. було добудовано вежі, дві кам’яних будівлі, декілька дерев’яних господарчих споруд і подвір’я.

Пік розквіту фортеці припав на XVII століття. Зокрема, будівельники потрудилися над нижнім двором, який було оточено муром з п'ятьма бастіонами, споруджено в’їздні ворота, житлові помешкання, пекарню, лазню і господарчі прибудови. З цього періоду почалося створення цікавих скульптурних та архітектурних деталей, особливо привертають увагу портали у верхніх кімнатах замку, а також одна з найгарніших в’їздних брам у всій Польщі. Але в подальшому, при ворожих нападах, замок зруйнували.

Після Другої світової війни на території замку розпочалися реставраційні роботи, які тривають і нині.

ЗАМОК У БОБОЛІЦЕ

Боболіце - це невелике село, розташоване в самому серці Юри, оточене вапняковими відступами. Його створення нерозривно пов'язане з існуючим тут замком. Замок Боболіце був побудований в середині XIV століття королем Казимиром Великим. Це був елемент оборонної системи юрських твердинь, які захищали західний кордон королівства з боку Сілезії.

Разом із замком у Боболіце було засновано поселення, в якому жили ремісники, торговці та фермери. Під замком була кузня, пивоварня, корчма та інші господарські будівлі. Протягом століть Боболіце та місцевий замок неодноразово змінювали власників. На межі ХІV-ХV століть місто було частиною королівського маєтку, а потім перейшло до рук таких родів, як: Шафранець, Крезов, Мишковські, Меціньські. Нині замок належить родині Ласецьких.

Замок та його околиці сильно постраждали під час кількох вторгнень. «Шведський потоп» виявився найдраматичнішим, оскільки замок почав руйнуватися. Останню велику сторінку в історію Боболіце вписав король Ян ІІІ Собеський, який розташувався під мурами місцевого замку на шляху до Кракова, щоб зосередити війська перед порятунком Відня.

Сьогодні, після багатьох років реконструкції, замок Боболіце повернувся до стану своєї найбільшої слави. Разом з ним, як і століття тому, розвивається весь мікрорайон. У Боболіце збудували готель і ресторан, і місто стало однією з найпопулярніших місць на туристичній карті Польщі.

БЕДЗІНСЬКИЙ ЗАМОК

Бедзінський замок розташувався на узвишші, неподалік від польського містечка Бедзін, від якого, власне, і отримав свою назву. Масивна кам'яна споруда збудована в середньовічному готичному стилі, без прикрас і архітектурних надмірностей. Вночі замок набуває неймовірного вигляду завдяки вдалій ілюмінації за допомогою кольорових ліхтарів. Любителі минувшини, давньої архітектури, озброєння та побуту отримають від цієї місцини масу задоволення, адже в «комплекті» до замку знайдуть тут палац XVIII сторіччя і два музеї з цікавими історичними експозиціями.

Пагорб біля нинішнього Бедзіна  був справді дуже зручним для оборони. У 9 ст. тут мали своє укріплене городище вісляни – плем’я західних слов’ян. Сам же замок в Бендзіні було збудовано на початку ХІ століття. Перша споруда була повністю дерев'яна, тож не дивно, що після татарської навали 1241 року згоріла майже дотла. У другій половині ХІІІ століття за наказом короля Болеслава замок був заново відбудований, тільки вже з каменю. З тих давніх часів і донині збереглася Кругла башта, яка на сьогоднішній день є найстарішою частиною Бедзінского замку і його головною атракцією. На вершину вежі можна піднятися міцними дерев’яними містками. Звідси відвідувачів чекає дивовижний і захоплюючий вид на околиці. З одного боку можна побачити густий хвойний ліс, а з іншого - велику автомагістраль і містечко Бедзін з висоти пташиного польоту.

У 1616 замок було майже повністю знищено в полум'ї величезної пожежі. Після руйнування лорд-розпорядник Кракова розпочав відновлення, яке так і не було завершено з уже звичної причини –  під час шведського вторгнення замок спалили знову. Впродовж подальших років замок відбудовували, він змінював своїх господарів, але все одно поступово занепадав. У 1833 році ці місця відвідав польський банкір граф Едвард Рачинський. Вражений красою і чарівністю напівзруйнованої фортеці, він вирішив почати реконструкцію замку, і для цього запросив італійського архітектора Франциско Марію Ланчьєго. Відновлена фортеця знову була частково зруйнована нацистами у вересні 1939 року, але, незважаючи ні на що, реставрація замку тривала.

Нині внутрішнє оздоблення замку нічим не видатне, але так і має бути: реконструктори постаралися зберегти фортецю в її первісному вигляді. 

ЗАМОК ГОЛЮБ-ДОБЖИНЯ

Замок мав бути поєднанням монастиря та фортеці. Першим етапом будівництва було встановлення т. зв укріплений табір, захищений дерев’яно-земляними укріпленнями. Роботи зі зведення власне цегляної споруди замку почалися близько 1300 року з ініціативи коменданта Конрада фон Сака. Фортеця складалася з верхнього замку, завершеного близько 1330 р., і зовнішнього двору (також відомого як парадний двір або нижній замок), тобто господарської частини — зі стайнями, коморами та зерносховищами.  Високий замок був побудований у чотирикутному плані навколо внутрішнього двору відповідно до правил, розроблених Тевтонськими лицарями на початку 14 століття. Він являв собою незалежний від рельєфу монастирський замок (будівля монастиря, побудована на чотирикутнику з башточками в кутах).

Найважливіші приміщення триповерхового культового будинку були на першому поверсі. У найширшому, південному крилі була каплиця, де брати щодня молилися, а також будинок капітула, де відбувалися зібрання. Цікавим фактом є те, що в каплиці св. Хреста, як одного з найдавніших у Тевтонській державі, було використано трипрольотне зірчасте склепіння. У стіні каплиці були приховані дві покутні камери з видом на вівтар.

Близько 1511 року за наказом Сигізмунда Старого розпочалася реконструкція та перебудова інтер’єрів замку – все ще в стилі старої готики, хоча балкові стелі та поліхромія у віконних нішах, використаних у капітулі, вже провіщали нову еру. Ремонтними роботами спочатку керував хелмський єпископ Ян Конопацький, а потім старостою та опіку замком перебрав Станіслав Костка та його нащадки.

Коли в 1611 році король Зигмунт ІІІ Ваза надав Голубське староство своїй сестрі, колишня тевтонська фортеця, а потім резиденція старост, отримала ранг літньої резиденції княгині. Анна Вазовна близько 1623 року перетворила замок-монастир на ренесансний палац, замінивши архітектурні оборонні елементи на декоративні.

Перший поділ Польщі в 1772 році відібрав Голуба у Польщі та включив її до Пруссії. Замок став резиденцією канцелярії, лютеранські богослужіння проводилися в каплиці, а деякі кімнати були виділені під житло для прусських адміністраторів. Незважаючи на це, прусські королі не дбали про історичну будівлю, яка з плином часу почала руйнуватися. Після другого поділу 1793 року Пруссія захопила також Добжин, який після пруссько-французької війни 1807 року разом із Голубом увійшов до складу Варшавського герцогства. Французи, усунувши прусських чиновників, використали замок, влаштувавши в ньому польовий шпиталь, але не завадили прогресуючому спустошенню будівлі. У 1815 році Голуб і Добжин знову розділив кордон – цього разу між двома поділами – прусським і російським. У 1817 році замок сильно постраждав через лісового інспектора Ріхтера, 

Якщо вас зацікавила тема палаців у Польщі, пропонєумо також Першу частину та Частина друга